If God leaves you lemons, make lemonade!

А ще завтра випускний.. і все

Дуже неприємно, коли ті, кого ти вважаєш не просто випадковими знайомими людьми, витирають об тебе ноги. Не задумуючись.

Ще один напіврисунок-напівфотошоп

Перший мій малюнок в фотошопі

Сиджу вдома, хворію. Вже перечитала весь інтернет...два рази..)) Я знала, що захворію. Після ретро паті. Бо ще до неї була мінімально хвора, але трималась до останнього. Але воно було того варте)))

Колись так любила цей предмет, так любила викладачку... Точніше, не колись, а до сьогодні. А тепер хочеться сказати таке влучне, як постріл слово "whatever". Мені все рівно, як вона оцінить мою роботу, нехай робить так, як вважає за потрібне. Я побачила, що для неї студенти існують тільки в письмовій формі і у вигляді балів.

Сьогодні на ПМці говорили про етику і воно все плавно перейшло в те, що людина- вища на Землі істота. Так доказувала викладачка. Хоча я не так думаю. Людина така ж рівна зі всіма іншими істотами, які мають мозок. І якщо все живе створював Бог, то когось він наділив надзвичайною швидкістю, когось супер слухом, супер зором і т.д. Кожному перепало щось особливе. Що відрізняє одну істоту від іншої. Гепард бігає, як більше ніхто в світі, дельфіни чують таке, шо ми і уявити не можемо.
Що перепало нам? Мммм.... Я думаю, це свідомість і надзичайна здатність до пристосування. Люди повсюди, вони виживуть за будь-яких умов. Всі наші будинки, машини, техніка- це все і є пристосованістю. Бог, певно, і уявити не міг, наскільки сильна в нас ця здатність.
Ну а свідомість... Вона і привела нас до теперішнього стану. Мільйони років назад людина усвідомила, що каменюкою вбити тварину легше, ніж йти на неї з голими руками. І так крок за кроком ми усвідомили появу нашої галактики і створили коллайдер. От і перевірим, чи правильно усвідомили...
І я думаю, якщо зібрати всі вміння всіх тварин на землі і знання всіх людей, то це буде один цілий розум. І от тільки як хтось його пізнає, той зможе назвати себе вищою істотою на Землі. Але, я думаю, такого не станеться ніколи.
В Біблії сказано, що людина вища, бо має душу. Чому ми такі впевнені, що її нема у тварин? А з іншого боку ми визначили себе вищими за критерієм, доказів існування якого самі не маємо. А може, душа- це і є свідомість...

Хожув- дуже красиве, мрачнувато-готичне місто, з чорними від сажі будинками та гарним крематорієм в центрі міста (як би це смішно не звучало, хоча певно не дуже):)

Повсюду Європа. І люди дуже по-європейськи вигулюють собак просто на головних вулицях. І тому, якшо ти турист і ходиш з розкритим ротом, розглядаючи будинки, то ближчим часом станеш або щасливим, або багатим...або і те, і те одразу, і не раз)))

Зустріла сьогодні знайому з паралельного класу і колись з паралельної групи, і переконалась, що такі люди, мабуть, не міняються ніколи. Вона завжди була дивною, але не в хорошому розумінні цього слова. В неї не було друзів, вона була страшно замкнутою і любила свого однокласника певно ще з першого класу.

Сьогодні вона вже одружена. Але не так все просто... Спочатку вона мала виходити заміж за українського американця, якого знайшли для неї її батьки. Але потім вона з ним познайомилась(!), і зрозуміла, що це не її... Та невже!?

І от батьки знайшли їй іншого чоловіка і вона одружилась... А сьогодні вона питала мене, чи я не бачу часом її однокласника, і переконувала мене, що яка там любов, просто цікавиться.. Так-так.
Печальна історія. От і довиховувались батьки. І зробили для неї "якнайкраще". А могла б бути зовсім іншою людиною. Кльові вірші писала. Але кому це потрібно...

Все. Склалась-спакувалась. Вже через пару годин їду. Хожув, Катовіце і Краків чекають мене. :)

Набила собі шишку...болить голова. І Лєра тоже..

Кльовий мультік, "позитивний" :)

Прикол з моря:
Справжні неформали ходять на пляж тільки в берцах мінімум дирок на 20. :)

Більшості людей читати пости про те, хто де був, і що бачив, не дуже цікаво, бо самі там не були, того не бачили, і тому сам пост сприймається не так, як хотів би цього сам автор. Тож це буде просто для мене. Про море. З якого я приїхала хвора, але дуже задоволена!!! Була там вже як в себе вдома. Четвертий рік на тому ж самому місці, три з яких в одній і тій же кімнаті..)) А Лєра то взагалі, 6 років там вже...а дехто і 15 (з 18 років життя) :)))

Знову купа молдаван, дурних білорусів (я не расістка, то про окремих лічнастєй), які так голосно слухали "Адєсса, жемчужина у моря" по колу і Буйнова, шо на другий день посадили акумулятор.

А ще ми з Лєрою вже другий рік дотримуємось правила вставати в 7 ранку, що б там не було, коли б не лягли. І хоча деколи це було дуже важко, але вранішнє море це шось. Зразу сон знімає як рукою. Нікого нема. Тільки ми і тепле море. :) А потім приходиш додому і спати)). Поели, можна и поспать. Поспали, можна и поесть. Майже по такому плану ми жили. :) А ввечері зганяли всі калорії прогулянкою в клуб за 40 хвилин ходьби від нас. І там давали жару))) І знову ж нас сприйняли як неповнолітніх. Але то таке.. Коктейль Б-52 це..ммм...вкусняшка!!=)

Короче, круто і все. Окрім нічних метеликів-мутантів, розміром з самальот, які не вмирають від кількох ударів пляшкою в ліве око =)

Шось не знаю, шо писати в цьому журналі останнім часом. Якийсь надто він став...мм...неважно)) Тож дивіться малюнок =)

Срака! Ще такий день предстоїть, а ми вже половиною групи з самого ранку бахнули в нашому дворіку, де колись на першому курсі прогулювали історію...)) За успішну здачу останнього державного екзамену!!
Це Маренго зі Спрайтом, це якась ядерна суміш)) Зняли убойний флешмоб перед універом. Семеро людей, які сьогодні стали бакалаврами кричать "Я ніндзя!" в камеру... Буде сьодні весело..! =)

Такі сни сняться, шо не хочеться просинатись

Провела тиждень в Берліні, а відчуття, що десь була, нема. Якось так швидко пройшов час, шо не встигла поняти, де я, як вже вдома... Хоча там так добре. Берлін- то велике село, як каже НАталя =)) Там дійсно нема відчуття, що ти в столиці Німеччини, в великому місті. Якось так все спокійно, місто зовсім не давить як Київ, наприклад. І люди зовсім інші там. Ввічливі, при чому завжди. ДОтримуюються правил, шо багато говорить про рівень культури.
Наша німецька група- це були люди з неблагополучних сімей, або в яких є якісь проблеми. Їм там всім було від 20 до 24 років, а лише в двох НЕ було дітей. В інших по двоє, по троє... Передивились традиційного німецього кіна, мабуть..=)) Хоча всі німці з нашої групи дуже кльові. Я за ними вже дуже скучила.
А ще ми жили в районі, де вечером не бажано було лазити без німців. Бо купа нацистів і фашистів навколо. ОДного разу на корті прям біля нашого дому був збір нациків-футбольних хуліганів. Кричали "Football Cup" і "Хай Гітлєр". І взагалі з тим Гітлєром там ужас якийсь. Люди бояться вголос казати його ім"я. ОДна німкеня раз в автобусі сказала якійсь лєвій чувісі "хай Гітлєр", і її на наступний день виключили з програми. Отак то.

А ще я поняла, що в спідницях там не ходять, особливо в коротких. На власній шкурі поняла..=)

Just this